Семплер – це інструмент, який використовується для відтворення семплів.
Семпл – це короткий оцифрований звук. Це може бути хлопок, хет, бочка, інші синтетичні та живі звуки.
Чим відрізняється семплер від синтезатора?
Модуляція у музиці – це перехід музичного твору на нову тональність зі зміною чи без зміни ладу. Нова тональність (якщо вона не є паралельною) має інший звуковий склад і тому модуляція часто виражається введенням нових ключових знаків.
Квінтове коло – це допоміжний інструмент для музиканта і продюсера. Він дозволяє швидко визначати кількість знаків альтерації певної тональності.
У цій статті розберемо поняття “тональність”. Воно тісно пов’язане з поняттям музичного ладу, про яке йшлося в попередній статті. З цією статтею Ви можете ознайомитися за посиланням “Музичний лад. Основні види. Побудова ладів”. Там тональність згадувалася в контексті побудови ладу від будь-якої ноти.
Музичний лад – це сукупність звуків, які перебувають у певному взаємозв’язку, що ґрунтується на стійкості.
Звучить досить складно, чи не так? Давайте розбиратися.
Інтервали в музиці являють собою поєднання двох звуків, які зіграні (взяті) послідовно або одночасно. Якщо Ви коли-небудь натискали дві клавіші на клавіатурі фортепіано послідовно або одночасно, то можете вважати, що мали справу з музичним інтервалом.
Музичний інтервал – це відстань між двома звуками. При цьому, нижній звук інтервалу називається його основою, а верхній звук – вершиною.
Просторова обробка є невід’ємною частиною створення гармонійного міксу. Часто під поняттям просторової обробки мається на увазі опрацювання сигналу ревербераторами, проте далеко не всі розуміють, що це лише частина ширшого поняття.
Насправді просторова обробка покликана вирішувати проблему розміщення інструментів у просторі. Цей вид обробки звуку дає можливість слухачу зрозуміти, де знаходиться інструмент у просторі.
З цієї статті Ви дізнаєтеся, що таке еквалайзер, для чого він потрібен і які види еквалайзерів існують.
Еквалайзер – це аналоговий або цифровий прилад, призначений для амплітудно-частотної корекції сигналу.
Перший еквалайзер з’явився у 30-х роках XX століття та використовувався для корекції звуку у кіноіндустрії. Ініціатором використання цього приладу для покращення звучання був Джон Волкман. Цей пристрій був блоком, що складається з двох повзунків, кожен з яких мав перемикач вибору частот. Називався цей прилад EQ-251A. Надалі експерименти з використанням еквалайзерів продовжилися, і в 1967 був розроблений прилад, що складається з набору пасивних 1/3 октавних фільтрів. Називався цей пристрій «Acousta Voice».
