Таблично-хвильовий синтез
Таблично-хвильовий синтез – метод синтезу звуку, що ґрунтується на послідовному відтворенні різних хвильових форм, розташованих у спеціальних таблицях синтезатора.
Таблично-хвильовий синтез нагадує семплерний синтез. Але якщо в семплерному синтезі використовуються попередньо записані семпли, які згодом відтворюються при натисканні клавіші, то в таблично-хвильовому синтезі використовуються лише частина такого семпла – хвильова форма (один період коливання).
Синтезатори засновані на таблично-хвильовому синтезі містять спеціальні таблиці (матриці), в кожній комірці яких знаходиться певна хвильова форма. При натисканні клавіші, звук формується за рахунок послідовного поєднання різних хвильових форм, що знаходяться у певних комірках таблиці. Найчастіше для формування звуку використовується стадія утримання (sustain), але для більш складніших звуків можуть використовуватися інші стадії (атака, спад, відновлення).
Зазвичай таблиці мають стандартні типи хвиль – синус, трикутник, пила, квадрат, та спеціальні. Використання лише стандартних типів хвиль прирівнює цей метод синтезу до адитивного. А використання спеціальних хвильових форм дозволяє значно розширити палітру звуків.
Варто зазначити, що використання хвильових форм, а не цілих семплів дозволяє значно знизити навантаження на оперативну пам’ять.
Одним із перших синтезаторів заснованих на таблично-хвильовому синтезі був Wave від компанії Palm Products GmbH. На даний момент існує версія VST цього синтезатора, що реалізована компанією Waldorf.
Таблично-хвильовий синтез має величезну популярність серед виробників. Яскравими програмними представниками цього методу синтезу є синтезатори NI Massive та xfer Serum.
Обидва ці синтезатори, крім можливості використання різних хвильових форм, дозволяють змінювати звучання за допомогою фільтрів, ADSR, низькочастотних генераторів хвилі та інших ефектів. Serum є більш удосконаленим синтезатором, але й більш вимогливим до ресурсів комп’ютера. І Massive, і Serum чудово впораються з незвичайними завданнями.
Таблично-хвильовий синтез свого часу дозволив значно розширити горизонти синтезу, надавши можливість продюсерам працювати з більшою палітрою звуків.