На сьогоднішній день інтернет переповнений інформацією щодо компресії та роботи з компресорами. Однак досі у початківців саунд продюсерів та звукорежисерів виникають проблеми з цим видом опрацювання сигналу. Вже не вперше мені задають такі питання: «Як правильно налаштувати компресор?» чи «Як почути роботу компресора?». Тому сьогоднішню статтю я вирішив присвятити саме темам компресії та налаштування компресора.

Почнемо з типових проблем, які можуть виникнути під час опрацювання сигналу компресором.

Мікшування бочки і баса – це один із найважливіших аспектів мікшування треку, особливо в танцювальній музиці. Хоча на цю тему написана вже величезна кількість статей, я вважаю за необхідне ще раз озвучити ті базові основи, які необхідно знати для грамотного мікшуваннябочки і баса. Адже ці два низькочастотні інструменти є фундаментом усього треку. Особливо це стосується бочки. Якщо бочка в треку “не звучить”, то відповідно і сам трек втрачає міць і об’єм.

Давайте розберемося, чому так важливе правильне мікшування бочки і баса?

Компресія звуку – це стиск динамічного діапазону сигналу. Простіше кажучи, компресія звуку – це вирівнювання гучності сигналу таким чином, що тихі ділянки стають голоснішими. Звучить досить просто, але на практиці все виявляється набагато складніше, особливо якщо всім процесом керує не досвідчений продюсер. Почути результат компресії найчастіше виявляється досить складно. З проблемою правильної компресії звуку, а точніше сказати, правильного налаштування всіх параметрів компресора стикається не одна сотня звукоінженерів та продюсерів по всьому світу.

У цій статті розповідатиму про мікшування барабанів. Нарешті я дістався і до цієї, безсумнівно, дуже важливої теми.

Електронна музика славиться своєю ударною складовою. Цей елемент композиції надає треку особливої ритміки та потужності. Мікшування барабанів в “електроніці” (електронній музиці) дещо відрізняється від мікшування, скажімо, рок композиції. Під час написання електронної музики використовуються готові набори семплів. Хоча автори-музиканти, які займалися записом і компіляцією семплів, вже опрацювали їх необхідним чином, вони однаково потребують додаткової корекції або, можливо, навіть повного їх перетворення аж до створення нових семплів на базі початкових.

Мастеринг – це процес підготовки композиції після мікшування до запису на компакт-диск або інший носій, який згодом набуває назви мастер-копія.

Мастеринг треку – це останній етап опрацювання композиції перед її записом. Завдяки мастерингу трек набуває щільного, гармонійного звучання. На цьому етапі усуваються дрібні похибки, згладжуються кути, композиція перетворюється на готовий продукт.

У минулій статті ми розглянули перші три етапи процесу мікшування музики. Сьогоднішній матеріал присвячений двом стадіям, що залишилися, – динамічній обробці і використанню додаткових ефектів.